- позубити
- —————————————————————————————позуби́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
позубити — зублю/, зу/биш; мн. позу/блять; док., перех. 1) Зробити зазублини на чому небудь. || Зробити насічку на чому небудь. 2) Зробити зубці на чому небудь … Український тлумачний словник
позублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до позубити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Який має зазублини, зубці … Український тлумачний словник
позубцювати — ю/ю, ю/єш, док., перех., розм. Те саме, що позубити … Український тлумачний словник